21 мая 2020

День вишиванки в Україні відзначається в третій четвер травня. У 2020 році свято припадає на 21 травня. Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції “Всесвітній день вишиванки” та прийшли на заняття одного дня у традиційному українському одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів та викладачів вишу, але згодом свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася українська діаспора по всьому світу, а також охочі підтримати Україну.

З ЯКИМ ВІЗЕРУНКОМ ВАРТО ОБИРАТИ ВИШИВАНКу

Українські вишиванки – це не просто національний одяг, а й вираження багатовікової культури та традицій наших предків. А носити вишиванку в наші дні – не лише данина споконвічним традиціям, але це ще красиво, зручно і модно
Вибір узору для сорочки визначався тим, для кого вона вишивалися. Для дівчаток і юнаків це зазвичай комбінації з ромбів, зірок, косого та прямого хрестів. Для дівчат рослинні мотиви, в основному квіти.
Для жінок і матерів – плоди і ягоди. Чоловікам геометричні візерунки, щоб додати твердості їх духу і волі.

Виноград – символ жіночої родючості. Для чоловіків такий малюнок не підходить. Що ще цікаво: якщо схема візерунка для вишиванки вимагала використання блакитного кольору, його наносили на дитячий одяг. Вважалося, що такий орнамент служить захистом від нещасних випадків, а якщо дитина поранилася, пошкодження швидше заживуть.
Птахи і метелики на вишиванці   символiзують ангелів-охоронців, посланих оберігати нас від неприємностей і злого впливу. Тому й вибиралися подібні мотиви для чоловічих сорочок і поясів, особливо якщо рід занять сильної статі пов’язаний був з ризиком. І, звичайно, візерунки для вишиванок дитячих не обходилися без метеликів і пташок – адже малюкам не можна без Божого захисту!
Рослинний орнамент в одязі здавна підкреслював спорідненість людини і природи, їхню єдність, і підживлював рід людський цілющою силою землі-матінки.
Калина, наприклад, позначала зв’язок людини з батьківщиною, ріднею, родом, корінням, предками. Крім того, калина має ще один таємний сенс – за віруваннями ще праслов’янських племен, саме з неї почалося народження небесного світу, бо з ягід дерева з’явилися зірки, місяць і сонце.
Дуб - з’єднує небо і землю, світ духовний і матеріальний. 
 Цвіт вишні – символ ма­теринської любові.
Мальва, півонія – віра, надія.
Троянда – любов, кохання. У хрис­тиянстві – квітка раю. Давня назва троянди, ружа, співзвучно стародавній назві Сонця – Ра.
Любисток – кохання, краса.
Васильки – святістійкість, міцність, невичерпна життєва сила, покровитель чоловічого начала.
Полум’яні маки – захисники від пристріту, косих поглядів і промов.
Лілії – то символ дівочих чарів, чистоти та цноти.
Чорь і чистота, ввічливість, людська відданість.
Волошки – прозріння.
Барвінок – символ дівочої честі.
Півники – квіти Богородиці.
Ромашки – кохання, приворотне зілля.
Полуниця – сонце.
Гвоздика – повага.
Ромб – знак родючості землі. Ромб з крапкою всередині – символ засіяного поля. Ці знаки, що дійшли до нас з глибокої минувшини – Сонце, Вода і Земля – складають життєдайну трійцю. Вони є неподільними в орнаментах української вишивки.
Трикутник – символ триєдиного Бога.
Коло – символ Сонця. Чотирикінцевий хрест у колі – оберіг хати на щастя.
Квадрат – чотири сторони світу (південь, північ, захід, схід); чотири пори року (осінь, зима, весна, літо); чотири пори віку (народження, юність, старість, смерть);
Хрест – символ Бога. В орнаменті українських вишивок переважав хрест, навіть одна з технік вишивання – "хрестиком". Хрест покладений в основу одержання тканини – полотна, так зване "полотняне переплетення".
Обираючи вишиванку для себе чи для рідної людини, зважайте і на візерунок, що на ній зображений. Адже він відіграє важливе значення.



16 мая 2020

   
   З 2003 року третьої суботи травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. У 2020 році День Європи в Україні припадає на 16 травня.
  Для українців це особливий день. Ще з античних часів Україна є повноправною та невід’ємною частиною європейської спільноти – великої родини, об’єднаної прогресивними демократичними поглядами. Цей день – чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.
   День Європи святкується в усіх великих та маленьких містах. Повсюди відбуваються святкові концерти, вистави, іноземці з усіх європейських спільнот, які знаходяться на території України, розповідають українцям про життя у Європі, про історію та культуру інших держав.

                                         Цікаві факти про Євросоюз

  • Представництво Європейської Комісії в Україні з’явилось у Києві майже одразу після проголошення Незалежності – 1993 року.
  • У 2012 році Євросоюз став лауреатом Нобелівської премії миру.
  • Після виходу у 2020 році Великої Британії, ЄС нараховує 27 країн-учасників.
  • У ЄС немає власних збройних сил, однак більшість країн-учасниць входять до НАТО.
  • Музика європейського гімну взята з Дев’ятої симфонії, яку Людвіг ван Бетховен написав у 1823 році. У фінальній частині музичного твору Бетховен поклав на музику «Оду до радості», яку написав 1785 року Фрідріх фон Шиллер. У цьому вірші знайшла відгук ідея братання народів, яку поділяв і Бетховен. У 1972 році «Ода до радості» стала гімном Ради Європи.  Без слів, універсальною мовою музики, гімн виражає ідеали свободи, миру та солідарності, на яких тримається Європа. У 1985 році гімн схвалили президенти та глави урядів країн ЄС як офіційний гімн Європейського Союзу.
  • ЄС є найбільшим торговим партнером України та її найщедрішим донором.
  • В Європарламенті на засіданнях можна використовувати 24 офіційні мови ЄС.
  • Офіційна валюта – євро – використовується у 19 країнах ЄС.
  • Найпопулярніше місто Європи – Париж, його відвідують найбільше туристів.
  • Безвізовий режим з ЄС дозволив українцям більше подорожувати. За 2019 рік українці загалом понад 15 млн разів перетнули сухопутний кордон, подорожуючи до країн ЄС, а гості з ЄС — понад 3 млн разів приїздили до України.

            Онлайн уроки до Дня Європи

   18 травня о 12:00 відбудеться онлайн-урок «Права людини – основа європейських цінностей», під час якого можна буде дізнатися про інклюзію в освіті, як вона має реалізуватися, як навчитися краще захищати свої права.
   за посиланням: https://youtu.be/9A2peoX1SIo 
  19 травня о 15:00 – «Лідерство та робота в команді: як це працює». Це урок для лідерів, командних гравців та тих, хто прагне ними стати. Про важливі якості та навички і те, як надихати команду на успіх.
  за посиланням: https://youtu.be/i8xdtpjCuIc 
  20 травня о 15:00 – «Простір толерантності: на шляху до європейських цінностей». Ми всі знаємо це гарне слово, та насправді не завжди дотримуємось відповідних принципів. Тож як долати стереотипи і боротися із дискримінацією?
   за посиланням:https://youtu.be/rfGUdZsv8NA 
Реєстрація не обов'язкова, але якщо ви хочете отримати нагадування в день онлайн уроки, заповніть, будь ласка, форму: https://forms.gle/PF9yy6D3kcxSAnmD8

15 мая 2020

   Міжнародний день сім’ї —  відзначається в системі Організації Об’єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 15 травня.                                                                                                                  У 1989 році Асамблея ООН проголосила 1994 рік Міжнародним роком сім’ї.               Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу! У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.  З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина.
https://youtu.be/nWYSk2Y1Dug

В Україні офіційно День матері почали святкувати з 2000 року. Саме тоді було постановлено вітати наших матусь у другу неділю травня. Але ідея виникла набагато раніше. У 1928 році Союз українок Канади вирішив вшанувати мам. Отже, перший День матері святкували українці з діаспори. Того ж року Союз українок посприяв поширенню свята по всій західній Україні. Під їхнім патронатом різноманітні молодіжні та культурні організації влаштовували гучні заходи, аби вшанувати рідних матусь.
     З приходом радянської влади День матері заборонила влада. Його не святкували впродовж майже 50 років. Коли Україна нарешті здобула незалежність, громадські організації, серед яких був той самий Союз українок, повернули свято українцям.
Чому мами заслужили на таке особливе ставлення – очевидно. Але на державному рівні символізм свята набуває глобальніших обрисів. Держава, чи то народ, вбачає в матері берегиню роду, спадщини, культурних цінностей, традицій і звичаїв, які вона передає своїм дітям. В їхніх руках – продовження роду та виховання достойних членів суспільства. Крім того, українські мами – справжні захисниці! Не має такого роду чи виду військ у Збройних Силах України, де б не проходили військову службу жінки.
    Цікаво, що День матері відзначають не тільки на державному рівні, а й на релігійному. Напевно, травень не випадково обрали для цього свята – це місяць Пречистої Діви Марії, до якої ще українські козаки та князі звертались за допомогою та заступництвом. Навіть для древніх слов’ян цей місяць був особливим: вони вважали, що природа-мати пишно одягає свою дочку-землю квітами та зеленню, щоб та дарувала людям життя.
   День матері – це день, коли ми можемо подякувати нашим мамам за все те добре, що вони для нас зробили, за їхні самопожертву та любов. Тому не забудьте привітати своїх матусь. Цього дня ви можете подарувати їм щастя! З Днем матері, наші найрідніші!

08 мая 2020




2015 р. Україна змінила формат святкування Дня Перемоги у рамках ухвалення пакету законів про декомунізацію. Від 2016 року в Україні 9 травня відзначають як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Як зазначає Український інститут національної пам'яті, новий зміст відзначення пам’ятних днів 8 й 9 травня охоплює:
  • переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;
  • рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства всіх Об'єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін.);
  • перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь ушанування війни.
Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку — загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. Гаслом обох пам'ятних днів є "1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо".

    День пам'яті та примирення, присвячений пам'яті жертв Другої світової війни. Пам'ятний день 8 травня, в річницю капітуляції нацистської Німеччини, в Україні встановлений указом Президента від 24 березня 2015 року.
   Метою святкування є гідне вшанування подвигу українського народу, його видатного внеску в перемогу антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні і висловлення поваги всім борцям проти нацизму.Символом цього дня став червоний мак.

04 мая 2020

5 травня відзначається Міжнародний день боротьби за права осіб з інвалідністю — людей, які, як ніхто, потребують підтримки оточуючих. Інваліди, або ж люди з обмеженими можливостями, як прийнято називати цю категорію людей в Європі, є повноцінними членами суспільства. Однак часто їх права порушуються більше, ніж права інших людей. І це не повинно залишатися без уваги, оскільки демократичне суспільство не сприймає дискримінації за будь-якими ознаками.
Історично склалося так, що в Радянському Союзі людей з обмеженими можливостями соромилися, їх намагалися не помічати. Тому в колишніх республіках СРСР, які ступили на шлях незалежного розвитку, тільки вчаться розуміти і сприймати належним чином осіб з інвалідністю. І це свято можна назвати одним із способів звернути увагу суспільства на існуючу проблему.
Жодна категорія громадян не повинна залишитися без уваги влади, суспільства, громадських організацій незалежно від національності, релігії, матеріального стану, стану здоров'я.
За офіційними даними, в Україні проживають близько 2,5 мільйонів людей зі статусом осіб з інвалідністю. Щороку їх кількість збільшується.
Тому метою Дня боротьби за права осіб з інвалідністю є сприяння більш глибокому розумінню проблем, пов'язаних з інвалідністю, і мобілізація підтримки прав, гідності і благополуччя осіб з інвалідністю. Люди з обмеженими можливостями мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту і інфраструктуру, як і інші категорії громадян.

            Свято Весни і Праці та Міжнародний день солідарності трудящих


     Перше травня відзначають у багатьох європейських країнах. В Іспанії, наприклад, день свята називається Зелений Сантьяго. Це свято квітів і закоханих. Сучасна історія свята свідчить, що 1 травня 1886 американські робочі організували страйк з вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк і супутня демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією. У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу, на згадку про виступ робочих Чикаго, ухвалив рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Вперше день міжнародної солідарності трудящих був відзначений в 1890 році в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччини, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції та деяких інших країнах.