27 апреля 2020



 Цього року Міжнародною організацією праці визначено девіз Дня охорони праці – «Захищене і здорове покоління». Цей девіз збігається із завданнями та метою Всесвітнього дня боротьби із дитячою працею, який відзначають 12 червня.
 Забезпечення гідних і безпечних умов праці передбачено в Національній доповіді Уряду України «Цілі сталого розвитку: Україна», що була представлена 15 вересня 2017 року. У цьому документі визначено показники досягнення цілей сталого національного розвитку до 2030 року з урахуванням глобальних орієнтирів і принципів та суспільної думки щодо майбутнього країни.
 Одна із цілей – гідна праця та економічне зростання, її реалізація в інтересах молодого покоління потребує узгодженого комплексного підходу до викорінення дитячої праці та популяризації культури профілактики безпеки і гігієни праці.
 В Україні цей День отримав назву «День охорони праці» і відзначається згідно до Указу Президента України № 685/2006 від 18 серпня 2006 року щорічно 28 квітня.
 За оцінками Міжнародної організації праці (МОП), щорічно відбувається понад 270 мільйонів нещасних випадків на виробництві, які ведуть до відсутності на робочому місці протягом більше 3 днів, і від близько 160 мільйонів випадків хвороб без смертельного результату. Кожен день в світі вмирають в результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві близько 5000 осіб, в рік – від 2 до 2,3 мільйона осіб.
 Для запобігання нещасним випадкам на виробництві існують цілі інженерні системи з техніки безпеки. З урахуванням специфіки того чи іншого робочого процесу розробляються відповідні інструкції, приписи, правила з техніки безпеки, вводиться систематичний інструктаж працівників і всього персоналу, вводиться в штат інженер по техніці безпеки, а якщо це не є можливим, то його функції бере на себе або дублює начальник підрозділу, зміни, майстер або бригадир. На жаль, це різко знижує якість контролю за дотриманням техніки безпеки. Але навіть це не може повністю запобігти так званому “людському фактору”. Статистика чітко показує, що найбільш часті випадки травматизму на виробництві відбуваються саме, коли знижується увага працівника. Це як правило відбувається наприкінці робочого дня, в кінці робочого тижня, рідше перед обідньою перервою. На жаль, через недбальство виконавця робіт, правила техніки безпеки, часто пишуться ціною здоров’я та життя працівників.
 В Україні інтереси молодих працівників до 18 років достатньою мірою захищені нормами законодавства (не дозволено прийом на роботу осіб до 16 років, установлено скорочений робочий тиждень, заборонено працювати вночі та в позаурочний час тощо). Але відповідного захисту потребує і молодь до 24 років, яка ще не має належних навичок та достатнього досвіду, не досягла фізичної і психологічної зрілості.
 У середовищі молодих працівників виробничі ризики значно вищі через особливості їхнього способу життя. Стреси, пов’язані із зовнішніми чинниками, також можуть призводити до виникнення небезпечних ситуацій на роботі.
 У цей день більш ніж в ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці.








26 апреля 2020


34 річниця катастрофи: сьогодні День пам’яті    Чорнобильської трагедії

Аварія на ЧАЕС — найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі

В ніч на 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася аварія

Сьогодні, 26 квітня, у 1986 році сталася аварія на Чорнобильській АЕС – найбільша техногенно-екологічна катастрофа сучасності.

26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте, у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров'я людей важко досі - тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип'ять і навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання.

Населення Прип'яті, яке в 1986 році становило 45 тис. осіб, повністю евакуювали протягом перших трьох днів після вибуху. Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС «Форсмарк» знайшли радіоактивні частинки, які приніс вітер зі сходу, та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація населення із зони ураження.
Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. Понад 2,5 мільйонів мешканців України страждають від захворювань, спричинених опроміненням, і близько 80 тисяч із них отримують допомогу. За даними міжнародних організацій, в результаті аварії померли 60 тисяч ліквідаторів, а 165 тисяч стали інвалідами, у Європі зафіксовано 10 тисяч випадків вроджених патологій у новонароджених та 10 тисяч випадків раку щитоподібної залози.
У результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель. Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом».

За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався.

У 2004 році було проведено тендер на проектування і спорудження нового «саркофагу» - Нового безпечного конфайнмента. Його будівництво розпочалось у 2012 році. 29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку Нового безпечного конфайнмента.

За задумом проектувальників, нова споруда зможе вирішити проблему, як мінімум, на 100 років, хоча ліквідувати станцію планують у 2065 році. 
Чернобыль: взрыв (фото реактора)
23 квітня - Всесвітній день книги і авторського права

"Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманість здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості."
(Повість минулих літ)

23 квітня - доленосна для світової літератури дата. У цей день народились такі видатні письменники, як Моріс Дрюон, Володимир Набоков, Андрій Курков, Григорій Тютюнник, а також померли такі літературні велетні, як Мігель де Сервантес Сааведра, Вільям Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський. Тому природно, що саме цей день, за пропозицією Міжнародної Асоціації Книговидавництв, був обраний Генеральною конференцією ЮНЕСКО Всесвітнім днем книги, а за пропозицією Російської Федерації у формулювання було додано і авторське право.23 квітня - Всесвітній день книги і авторського права
Таким чином, починаючи з 1995 року, 23 квітня майже у 200 країнах світу святкується Всесвітній день книги і авторського права. Своїм святом цей день вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі та всі, хто причетний до книжкової справи. Усюди організовуються цікаві акції, книжкові ярмарки, виставки, презентації, голосні читання, зустрічі з письменниками, автограф-сесії тощо. Традиція святкування народилася в іспанській Каталонії, де вже понад 80 років люди в день святого Георгія дарують червоні троянди і книжки тим, кого люблять: троянди символізують кров, пролиту Георгієм - покровителем Каталонії - у битві з драконом, а книги нагадують про сумну дату 23 квітня 1616 року - день смерті видатного іспанця Мігеля де Сервантеса Сааведри, автора безсмертної літературної перлини «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі».

23 квітня - Всесвітній день книги і авторського праваСьогодні, коли без Інтернету та цифрових технологій важко уявити собі життя та роботу, здається, що книга відступає на другий план. Але це зовсім не так. Книга була і залишається незамінним супутником людини, її мовчазним радником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості. Не випадково народ створив про книгу стільки прислів'їв:
Книга вчить, як на світі жить.
Хто багато читає, той багато знає.
Читання — ось краще навчання.
Книга допоможе в труді — виручить в біді.
З книгою подружишся — розуму наберешся.
Книга — твій друг, без неї, як без рук.
Книга відіграє провідну роль у духовному розвитку кожного народу, поєднує цілі покоління людей.

Щодо авторського права - це один із засобів охорони інтелектуальної власності людини, набір прав, наданих авторам оригінальних творів. Інтелектуальна власність охоплює всі творіння людського розуму. Великий Мікеланджело писав: «Людина малює головою, а не руками». Авторське право захищає не ідеї або факти, а спосіб їх вираження: письмові, музичні, живописні, драматичні, хореографічні твори, фільми та мультимедійні продукти, комп'ютерні програми. Знаком того, що той чи інший оригінальний твір охороняється авторським правом, служить символ ©. За ним, зазвичай, вказується ім'я власника авторського права та рік створення твору.
Першим нормативним актом авторського права вважається «Статут королеви Анни», 23 квітня - Всесвітній день книги і авторського праваприйнятий в Англії у 1709 році. А в 1967 р. в Стокгольмі була підписана Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності - спеціалізованої агенції Організації Об'єднаних Націй.  Її мета - розвиток збалансованої та загальнодоступної міжнародної системи охорони інтелектуальної власності. З прийняттям Верховною Радою України Закону № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року у нашій країні було створено авторське правове поле, яке весь час удосконалюється і стає ближчим до міжнародних норм.
З 2001 року з ініціативи мадридських книговидавців ЮНЕСКО проводить щорічний відбір Світової столиці книги. У відбірковий комітет входять представники ЮНЕСКО та трьох міжнародних професійних книговидавничих організацій - Міжнародного союзу видавців, Міжнародної федерації книгопродавців та Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ.
Звання Світової столиці книги присвоюється строком на один рік і набирає чинності 23 квітня, в день святкування Всесвітнього дня книги та авторського права . Присвоєння цього звання є свідченням співпраці між основними партнерами у книговидавничій справі , бажання міст сприяти розвитку книговидавничої справи і читання.
Світовими столицями книги ставали міста: Мадрид (Іспанія, 2001), Олександрія (Єгипет, 2002), Нью-Делі (Індія , 2003), Антверпен (Бельгія, 2004), Монреаль (Канада, 2005), Турин (Італія, 2006), Богота (Колумбія, 2007), Амстердам (Нідерланди, 2008), Бейрут (Ліван, 2009) , Любляна (Словенія, 2010), Буенос-Айрес (Аргентина, 2011), Єреван (Вірменія, 2012), Бангкок (Таїланд, 2013), Порт-Харкорт (Нігерія, 2014).
23 квітня - Всесвітній день книги і авторського праваТитул Світової столиці книги - 2015 ЮНЕСКО присвоїла місту Інчхон (Південна Корея). Організація оцінила високий рівень програми південнокорейського міста з популяризації культури читання серед молоді та вразливих груп населення.

25 апреля 2020

    Великдень - одне з найбільших свят християн. Святкується воно  на Україні ще з Х ст. навесні й пов'язане з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень. В цьому році це свято припало на 19 квітня.
     Від імені студентів та від себе особисто щиро вітаємо усіх з цим великим християнським святом. Бажаємо, щоб доля завжди була прихильною до вашої родини та щедрою на приємні події та несподіванки! Нехай щастя та добробут панують у вашій оселі, а тепло сімейного вогнища та родинний затишок завжди будуть найдорощими цінностями! Зичимо усім миру, добра та міцного здоров'я!
      За звичаєм студенти готувалися до Великоднього свята: розмальовували писанки, фарбували крашанки, пекли паски, прикрашали Великодні кошики.

                                                                                   Лункарьова Анна

Лункарьова Анна

                                                                      Оленський Андрій


Топчан Анна

                                                                                               Усачов Олександр

19 апреля 2020

18 квітня у Міжнародний день пам'яток та історичних місць в Україні щорічно відзначається День пам'яток історії та культури
День пам'яток історії та культуриЦе свято встановлене Указом Президента України «Про День пам’ятників історії та культури» № 1062/99 від 23 серпня 1999 року. На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури було ухвалено рішення встановити в Україні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня — у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток.
Міжнародний день пам'яток та історичних місць встановлений у 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам`ятників і визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО. Свято відзначається в світі з 18 квітня 1984 року.День пам'яток історії та культури
Український комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), є дорадчим органом ЮНЕСКО, та разом із Міністерством культури України та Національною комісією ЮНЕСКО вирішує, зокрема, які об’єкти номінувати до Списку Всесвітньої Спадщини.
На сьогодні у Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО від України перебувають 5 об'єктів:
Київ: Собор святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра  (1990)
Ансамбль історичного центру Львова  (1998)День пам'яток історії та культури
Геодезична дуга Струве (2005)
Букові праліси Карпат та стародавні букові праліси Німеччини (2007, 2011)
Резиденція Буковинських митрополитів  (2011)
також підготовлено декілька номінаційних досьє на включення до Списку Всесвітньої спадщини, серед яких: Херсонес Таврійський, Кам'янець-Подільська фортеця, Історичний центр Чернігова, Біосферний заповідник Асканія-Нова, Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї та інші.

День пожежної охорони


День пожежної охорони
Враховуючи вагомий внесок працівників пожежної охорони України у справу боротьби з вогняною стихією, захисту життя і здоров’я людей, майна від пожеж, на підтримку ініціативи громадських об’єднань та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Указом Президента України від 11-го жовтня 2013-го № 555/2013 встановлено професійне свято - «День пожежної охорони», яке тепер відзначається щорічно 17-го квітня. Раніше ...
В підтримку ініціативи працівників пожежної охорони України з 1995 року по 2004 рік Указом Президента України від 2 січня 1995 року №7/95 було встановлено професійне свято - День працівників пожежної охорони України, який відзначався щорічно 29 січня.
Паралельно до цього з 1998 року стали відзначати також професійне свято «День рятівника». Це свято було встановлено Указом Президента України «Про День рятівника» від 22 жовтня 1998 року №1170/98, відзначалося воно щорічно в останню суботу жовтня.
З 27 серпня 2004 Указом Президента України святкування «Дня працівника пожежної охорони» та «Дня рятівника» було відмінено у зв’язку з встановленням професійного свята «Дня працівників цивільного захисту», яке стало відзначатися з 2004 року і відзначалося по 2007 рік щорічно 17 вересня.
Таким чином, у 2004 році працівники пожежної охорони відмітили своє професійне свято двічі.
Надалі, 12 вересня 2008 Указом Президента України № 830/2008 «День працівників цивільного захисту» став називатися «День рятівника» і відзначатися щорічно 17 вересня.
Тепер «День рятівника» святкують працівники аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони, працівники інших спеціальних формувань, а також громадяни, які вносять свій внесок у справу ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, захисту життя і здоров’я людей.
Незважаючи на те, що працівники пожежної охорони України тепер святкують своє професійне свято у «День рятівника», саме цей день не буде зайвим привідом згадати про героїзм і самовідданість наших пожежників.
По першому сигналу про небезпеку вони негайно відправляються туди, де виникає екстремальна ситуація, де потрібно зупинити вогневу стихію, врятувати життя людей.
Пожежникам властиві такі якості, як самовідданість, постійна готовність прийти на допомогу, здатність до самопожертви.
Робітники пожежної охорони в найбільш складних ситуаціях завжди виявляють високі моральні якості, професіоналізм, мужність і особисту дисципліну.

                                                     Міжнародний день культури

15 квітня, весь світ відзначає Міжнародний день культури. «Культура» в перекладі з санскритської дослівно означає «шанування світла», що виражає прагнення до пізнання прекрасного, ідеалу і самовдосконаленню. Вивчати культуру, пам'ятати про неї і оберігати її необхідно постійно.
Міжнародний день культури (World Day of Culture) було засновано на честь прийняття 15 квітня 1935 року міжнародного договору «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам'яток», який став відомий в міжнародно-правовій практиці як Пакт Реріха.
З ініціативою відзначати дату підписання Пакту як Міжнародний день культури виступила в 1998 році Міжнародна ліга захисту культури, заснована за два роки до цього Міжнародним центром Реріхів. Це громадська організація, діяльність якої спрямована на захист і примноження досягнень культури, мистецтва, науки, релігії. А в 2008 році за ініціативою громадських організацій Італії, Іспанії, Аргентини, Мексики, Куби, Латвії, Литви та іних країн було створено Міжнародний рух за утвердження 15 квітня Всесвітнім днем культури під Прапором Миру.
Хоча День культури був заснований не дуже давно, але він має вікову історію. Ідея створення організованої охорони культурних цінностей належить видатному художнику і діячеві культури Миколі Реріху.
Так, у 1914 році звернувся до урядів воюючих країн з пропозицією забезпечити збереження культурних цінностей шляхом укладення відповідної міжнародної угоди. Проте, це звернення залишилося тоді без відповіді. У 1929 році Реріх опублікував проект договору про захист культурних цінностей, супроводивши його зверненням до урядів і народів усіх країн. Відзначимо, що на підтримку ідеї Миколи Реріха виступили Ромен Роллан, Бернард Шоу, Альберт Ейнштейн, Герберт Уеллс і багато інших.
У Пакті містяться загальні принципові положення про захист культурних цінностей і повагу, яку їм слід .

12 апреля 2020



Всесвітній день авіації і космонавтики (Міжнародний день польоту людини в космос)


Міжнародний день польоту людини в космос)
У цей день, 12 квітня, в 1961 році громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.
Розвиток пілотованих польотів проходив поетапно з урахуванням досягнутих науково-технічних результатів і появи нових наукових, господарських і технічних завдань. Від перших пілотованих кораблів і орбітальних станцій до багатоцільових космічних пілотованих орбітальних комплексів - такий шлях, пройдений радянською пілотованої космонавтикою.
Яскраві успіхи космонавтики - закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.
За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».
В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня.
Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.
Враховуючи ризики, фізичні та інтелектуальні навантаження, гіганську працю і безпрецедентну самовідданість всіх, хто створював для нашого людства цю сміливу можливість, хотілося б побажати в цей День всім нам спокою і впевненості. Досягнувши космосу ми лише зробили ще один крок, а скільки їх буде ще?

08 апреля 2020

                               7 КВІТНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВ'Я
         Здоров'я - це безцінний дар. Його треба шанувати, не витрачати, а примножувати.
         Здавна люди берегли здоров'я. І щоб про нього дбали інші, відвели окремий день  7 квітня - Всесвітній день здоров'я.
         Людина, яка не хворіє, почувається впевнено, бо вона усвідомлює, що керує своїм здоров'ям, є його господарем. Саме тому з раннього дитинства треба дотримуватися здорового способу життя.
          Складові частини здорового способу життя: дотримання режиму дня, раціональне харчування, заняття фізкультурою і спортом, загартування, дотримання правил особистої гігієни.

ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ | Тест з основ зров'я – «На Урок»

05 апреля 2020




Пропонується  відеоекскурсія до Київського дельфінарію. Спілкування з дельфінами (дельфінотерапія ) рекомендується людям, які перенесли важкі психологічні травми (стреси, неврози), а також дітям з різними видами розвитку і поведінки (ДЦП, аутизм,гіперактивність,синдром Дауна).
 Така екскурсія подарує вам позитивні емоції та незабутні враження.





01 апреля 2020

Сьогодні не тільки день сміху, а й Міжнародний день птахів, час прильоту пернатих із зимівлі.



День сміху або День дурня: історія свята
·          1 квітня у світі відзначається один з найбільш веселих і незвичних свят – День дурня або День сміху. Цього дня люди розігрують одне одного або ж просто дарують усмішку оточуючим. Ми розповімо вам декілька історій того, як саме виникло це свято.
Як свідчить перша версія історії свята, 1 квітня бере свій початок ще у Давньому Римі. Жарти та розіграші вже тоді були властиві людям, які жили в цей час. Щоправда святкували вони День дурня в середині лютого.А ось кельти відзначали своєрідний День сміху саме 1 квітня. Їх свято було присвячувалося богу сміху Луду.
Друга версія відноситься до Cередньовіччя. У 1583 році папа Григорій XIII прийняв реформу, згідно з якою святкування Нового року переносилося з 1 квітня на 1 січня. Однак через те, що в той час були великі проблеми з поширенням інформації, деякі необізнані люди по-старому продовжували відзначати його навесні. Тих, хто не знав про офіційне перенесення свята, стали називати дурнями. Ось так і з'явився День дурня.
Трохи пізніше це свято стало обростати різними традиціями. Найвідоміша з них – приклеїти на спину людині в день 1 квітня рибу з паперу. Якщо той, над ким пожартували, не помітив даного акту, його називали "квітневою рибою". Така традиція шириться і досі у Франції та Італі
Серед історій виникнення цього свята є досить цікава: патріарх Аквілеї святий Бертран Женьєзький врятував Папу Римського, коли останній вдавився кісткою від риби, після чого нібито 1 квітня заборонили їсти рибні страви.
Існує ще одна легенда: буцімто неаполітанському королю Монтерею на честь припинення землетрусу принесли приготовану рибу. Можновладцю вона так засмакувала, що він вирішив зробити це доброю традицією. Але на наступний рік підданим не вдалося зловити такої ж рибини. Тож кухар під страхом смерті зготував подібну страву. Але король все одно помітив невідповідність. Правда, замість того, щоб розгніватись, керманич розсміявся з цього розіграшу. От начебто після цього стало заведено не тільки святкувати 1 квітня, але й усіх розігрувати паперовими рибами.
Згодом традиція відзначати День сміху поступово поширилася по всій території Європи, а потім і по всьому світу.
День сміху в Україні
В Україні 1 квітня відзначають традиційною одеською "Юмориною". Це фестиваль сміху та сатири. Захід вперше було організовано командою КВК у 1972 році. З того часу на вулицях Одеси 1 квітня проходять карнавальні ходи клоунів та аніматорів. Втім цього року через карантин, шоу перевели в онлайн-режим. Виступи гостей міста можна побачити через екрани телефонів та комп’ютерів.
Як святкують 1 квітня у світі
У Німеччині 1 квітня вважають нещасливим днем. Німці намагаються не починати жодних нових справ у цей день. Однак при цьому все одно обманюють одне одного.
1 квітня в Австралії починається зі сміху пташки кукабарра-пересмішника. Прокинувшись, всі одразу починають розігрувати один одного і дарувати незвичайні смішні подарунки.
1 квітня – День розваг
З нагоди 1 квітня у Португалії змітають з прилавків практично всю муку, і всі охочі занурюються в борошняну хмару. Кожен намагається посипати борошном якомога більше людей. За традицією, обтрушуватись від муки вони не мають права.
В Індії в це свято жартують, кидаються спеціями, мажуться фарбами та палять багаття.